Київський планетарій представив персональну виставку художниці Наталі Мкртчян «Гомін Великого степу»

как отправить заявку на кредит во все банки
онлайн заявка на кредит наличными.

 

Столиця захоплює своїми культурними і розважальними можливостями. Особливе місце належить Київському планетарію - найбільшому планетарію в Україні. За розміром куполу посідає друге місце в Європі з площею екрану 830 кв.м.

      Сьогодні столичний планетарій перетворився в унікальний науковий, просвітницький, культурний і розважальний простір для розвитку і відпочинку його відвідувачів. У програмі планетарію - сучасні повнокупольні фільми в форматі 360, пізнавальні відео лекції, концерти та шоу для дорослих і дітей.

 Київський планетарій приймає відвідувачів не тільки в денний час, але і ввечері, а ті, хто потрапляє сюди, залишаються під враженням ще не один тиждень. Тому вражаючою є і кількість його відвідувачів, щорічно планетарій відвідує понад 150 тисяч гостей.

Проведення художньої виставки в Київському планетарії надає унікальну можливість великому загалу гостей та мешканців столиці ознайомитися з творчістю художника. В його стінах виставляються твори найвідоміших митців України. Так 20 листопада 2018 року відкрилась виставка «РОЗГОЙДАНІ ДЗВОНИ ПАМ’ЯТІ», відомого українського художника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка ВАЛЕРІЯ ФРАНЧУКА.

Наступним творчим заходом у Київському планетарії, стало відкриття 4 грудня 2018 року персональної виставки «Гомін Великого степу» відомої у світі української художниці НАТАЛІ МКРТЧЯН.

Тематична виставка організована Київським планетарієм, Київською міською організацією Товариства «Знання» України та науково-просвітницьким центром «Відродження» Товариства «Знання» України, разом з Міждержавним інститутом українсько-казахстанських відносин імені Н. А. Назарбаєва.

Проект «Гомін Великого степу» започаткований як відгук на статтю Президента Республіки Казахстан Н.А. Назарбаєва «Сім граней Великого степу». Програма включає в себе цикл художніх полотен, випуск книги «Спадщина Великого Євразійського степу», призваних показати українському і казахстанському суспільству єдність історичного минулого України і Казахстану в історії Великого Євразійського степу.

Виставку відкрили голова Київської міської організації товариства «Знання» України, кандидат мистецтвознавства, професор, Заслужений діяч мистецтв України Василь Неволов; директор Міждержінституту імені Н.А. Назарбаєва, Гетьман України Микола Степаненко; керівник Школи Астрономії Київського планетарію, кандидат фізико-математичних наук Світлана Герасименко.

                       Микола Степаненко; Василь Неволов, Наталя Мкртчян; Валентина Магда

У виступах на відкритті було зазначено, що спільний для Казахстану і України історичний процес, зумовлений територією, на якій цей процес відбувався - Євразійський степ або Великий Степ.

У наших народів одні стародавні предки – арії, скіфи-саки, сармати, одне місце проживання – західна частина Великого Степу.

Території нинішніх України і Республіки Казахстан повністю або частково входили в одні і ті ж державні утворення: – Імперію гунів, Тюркський каганат, імперію Чингізидів, Російську імперію, Радянський Союз.

Разом переживали найважливіші історичні події тисячоліть: неабиякий вплив природних і кліматичних змін, народження та занепад цивілізацій, пов’язані з цим війни і великі переселення народів.

                              Світлана Герасименко з першими відвідувачами виставки

Відмітною особливістю історії обох народів є їх розвиток в умовах відсутності національної державності впродовж багатьох сторіч. Одночасно, наприкінці XV століття відбувається зародження державності. У період зміцнення і розширення Казахського ханства, утверджується Українська козацька держава під назвою «Військо Запорізьке».

Нашим народам через несприятливі політичні умови, через недостатню внутрішню консолідацію не вдалося зберегти свою державність. Але у них збереглася державно-національна традиція, ідея незалежної держави, і цілі покоління боролися і вмирали за цю ідею.

На виставці були представлені шість великих картин НАТАЛІ МКРТЧЯН, присвячені в основному історичному минулому та народним традиціям Казахстану. Це написана у 2018 році картина «БЕРКУТУЧІ», 1000х1300, полотно – льон, олія.

На полотні відображена одна із самих самобутніх національних традицій казахів - полювання із ручним беркутом. У житті кочівників полювання займало важливе місце, тому вони високо цінили бистроногого скакуна, ловку борзу і зіркого беркута.

Секрети беркутучі передають з покоління до покоління. Довгий і трудний шлях підготовки хижого птаха до полювання. Сезон полювання з беркутом розпочинається зі сніговим покровом. В якості звичайних трофеїв беркут приносить своєму хазяїну лисиць і зайців, хоча були часи, коли з хижим птахом полювали на сайгаків і джейранів.

Картина з 23 по 29 серпня цього року демонструвалася на Міжнародній виставці-конкурсі сучасного мистецтва в Пекіні «Тиждень Мистецтв у Китаї», де посіла друге місце.

Картина «ДІВЧИНА–КАЗАШКА З ДОМБРОЮ» написана Наталею Мкртчян у 2018 році, 1000х1300, полотно – льон, олія. Представлена з нагоди «Дня домбри», що відзначається згідно з Указом Президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва. У 2018 році свято відзначається вперше і випало на 1 липня.

Домбра завжди була невід'ємною частиною побуту кочівника. За допомогою всього двох струн степові музиканти передавали радощі й прикрощі простого народу. В умілих руках домбра може висловити всю гаму людських почуттів і переживань.

Дівчина-музикант на картині, оспівуючи свою любов, передає і шелест трав, і радісний спів степового вітру, і кришталевий дзвін води в степових річках, тупіт копит скакунів, іржання коней.

Картина Наталі Мкртчян «БАТИРИ КАЗАХСЬКОГО СТЕПУ» 1000х1300, полотно – льон, олія - присвячена 555-річчю Казахського ханства, яке виповнилося у 2018 році.

Героїчний захист батьківщини, відстоювання від будь-яких зазіхань своєї землі, свого отчого краю - це традиція всього казахського народу, що має глибоке коріння, що йде в глибину століть, коли народ, його воїни змушені були неодноразово зі зброєю в руках захищати свою свободу від ворожих навал, феодального і колоніального гніту.

Багатонаціональний народ Казахстану шанує імена і справи своїх вірних синів і стійких захисників Вітчизни: Аблая, Карасая, Жангіра, Абулхаіра, Богенбая, Кабанбая, Науризбая, Раімбека, Кенесари і багатьох інших.

Казахський народ вів багатовікову боротьбу за збереження національної єдності і територіальної цілісності. У ці тривожні часи на захисті кордонів батьківщини знаходилися кращі сини свого народу - батири, яскравим представником яких був і Ер-Таргин.

Картина «ЕР-ТАРГИН», написана у 2018 році Наталею Мкртчян на тему Казахського героїчного епосу «Ер-Таргин», 1000х1300, полотно – льон, олія.

                                                    Микола Степаненко представляє картину «ЕР-ТАРГИН»

У доброго і справедливого Таргина було чуйне серце, він був захисником слабких і скривджених. Але найяскравіше в зображенні батира - любов до батьківщини: він охороняв найважчі і найнебезпечніші ділянки на кордоні, згодом добровільно відправився на війну з загарбниками і своєю хоробрістю, міццю забезпечив перемогу.

«КИЗ КУУ» (дожени дівчину) 1000х1300, полотно – льон, олія, таку назву має картина Наталі Мкртчян.

 Кореспондент Національного казахстанського каналу 24kz Аіда Хаметжанова

 Киз куу – кінно-спортивна гра, своїм корінням тягнеться в глибоку старовину, коли дівчата були воїнами і наїзницями. Вони пред'являли обранцям ряд умов, у т. ч. змагання зі скачок. У разі перемоги воїн мав право одружитися з нею. У видозміненій формі дійшли до нас декілька варіантів цієї гри, що проводяться під час весілля та інших урочистостей. За умовами гри дівчина повинна вдарити батогом джигіта і пуститися навскач, щоб першою доскакати до поворотного стовпа, а джигіт - наздогнати її. Якщо джигіт наздогнав її до лінії повороту, то, як переможець мав право обійняти і поцілувати дівчину. Якщо ж він не наздоганяв дівчину, то на зворотному шляху, підбурювана глядачами, вона наздоганяла невдалого джигіта і завдавала йому численні удари батогом. Подібні невдачі лягали ганьбою на наїзника, потрібен довгий час, щоб забули про неї.

Весь цикл картин про Казахстан розпочався в художниці Наталі Мкртчян з портрета «ПЕРШИЙ ПРЕЗИДЕНТ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН НУРСУЛТАН НАЗАРБАЄВ». 

                Перший Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв

За словами самої художниці: «Шанобливе ставлення Нурсултана Назарбаєва до українського народу, його історії, мови, культури і прагнення до незалежності лягли в основу сучасних казахстансько-українських відносин, які успішно розвиваються в усіх сферах, починаючи від торгово-економічних до культурно-гуманітарних, надійне духовне русло, по якому до цього дня тече річка дружби двох братніх народів - українського і казахстанського, набуваючи нову силу в нових історичних умовах.

Україна відповідає взаємною любов'ю і повагою до Нурсултана Абішевича, серед українського народу в нього величезний авторитет, тому мною і написаний цей портрет».

Відкриття такої знакової виставки у відносинах українського і казахстанського народів висвітлював Національній казахстанський канал 24kz.

                                            Наталя Мкртчян, Аіда Хаметжанова, Михайло Міщенко

Цікаво, що другою знаковою подією у цей день стали присутність і чимала увага до виставки великої кількості дітей. Майбутнє все ж таки належить молоді і те, що зараз ми закладаємо в їхні душі, відгукнеться в подальших українсько-казахстанських відносинах.

 

 

Back to top
Back to top